Тустань
Тустань - давньоруський наскельний оборонний комплекс, митниця та місто-фортеця, залишки якого знаходяться у горах Карпатах (Східних Бескидах) Львівської області Сколівського р-ну, поблизу с. Урич, біля м. Борислава та містечка Східниця. Сучасний Державний історико-культурний заповідник "Тустань" у Підгородцівському лісництві.У мезозою та палеогеновому періоду кайнозою, за час існування тут велетенського океану Тетісу, нагромадилися тут потужні товщі намулу. Близько 25 мільйонів років тому в неогеновий період кайнозою разом з утворенням нинішніх Карпат були вже сформовані і камені-пісковики, деякі з них у процесі гороутворення виринули на поверхню землі. В геологічній науці вони відомі як "Ямненські" (назва походить від с. Ямна). До мальовничого комплексу урицьких пісковиків входять: Камінь, Гострий Камінь, Мала Скеля, Жолоб (Орел).
В одних місцях пісковики виступають у формі могутніх монолітів, в інших – у формі безладно сформованих брил. Є багато тріщин, ніш, печер, в тому числі рукотворних.
У процесі денатурації пісковики змінювали свій первісний вигляд, набуваючи дивовижних форм і витворів - "Чотири велетні", "Три пальці", "Чотири списи", "Орел", про які ходять міфи і легенди.
У І тис. до н. е. на скельній групі Камінь функціонувало язичницьке святилище племен культури фракійського гальштату, які проживали в нашому краї в епоху бронзи (поблизу було виявлено їх поселення у с. Підгородці). На скелі Камінь вчені виявили 270 петрогліфів. Найбільш численними є солярні знаки - символи дохристиянського бога Сонця. На кінець І тис. до н. е. фракійці розчинилися в слов''янському етносі.
Впродовж чоторьох сторіч на скелях існував могутній дерев''яний дитинець (замок) Тустань. Збудований білохорватською племінною знатю. Центральна частина укріплень площею 3 гектари була розташована на скельній групі Камінь Ямненських пiсковикiв висотою 40 метрiв. Дерев''яна забудова Тустані існувала з другої половини IX до середини XIII ст. Вона була важливим стратегічним пунктом і входила в єдину систему Карпатської (Угорської) лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі а згодом і Галицько-Волинського князівства і яке колись було славним городом Тустанем і входило, поряд зі Львовом, Перемишлем, Короснем, Теребовлею у список найвідоміших поселень Галичини. У 1241 р., під час монголо-татарської навали хана Батия Тустань був зруйнований загарбниками татарами і по ньому залишилося тільки село Тустань (згодом с. Тустановичі) і неприступний замок Тустань. Згодом місто-фортеця Тустань згадується у літописі краківського історика Яна Длугоша та польського хроніста Янка з Чарнкова, згідно з яким вона оберігала південну границю Галицького князівства і у 1340 р. була захоплена польським королем Казимиром Великим, та було ним же наказано її наново відбудувати після руйнування.
У грамоті Папи Римського Боніфація ІХ від 15 травня 1390 р. Тустань згадується як прикордонна фортеця, через яку експортували сіль, видобуту в м. Дрогобичі та околицях. Це документально підтверджує, що Тустань окрім функції сторожового форпосту, ще й як функцію митної фортеції на "соляному" шляху, який проходив із м. Дрогобича одним прямим напрямком через с. Тустановичі, іншим через села: Губичі, Борислав, Східницю, Урич, Підгородці і далі через Верецький (Ворітський) перевал до Закарпаття в Угорщину.
Тустань з часу її захоплення поляками належала державі, тобто була королівською. А королівська дарча грамота на с. Крушельницю від 4 листопада 1395 р. свідчить що Тустань була також адміністративно-територіальним центром Тустанської волості. Згодом Тустань переходить у власність польських магнатів і шляхти. Доказом цього є дарча королівська грамота від 1539 р., за якою король дарує фортецю М. Бліцинському. Останній продає її в 1541 р. Ця грамота також свідчить, що Тустань була в занедбаному стані. У приписі М. Бліцинський і його спадкоємці зобовязувалися власним коштом і заходами цей замок обороняти, відновити, укріпити і підтримувати в належному стані.
Наскельну Фортецю "Тустань" занесено в перелік визначних пам''яток історії та культури, які потребують першочергового відтворення. Постанова Кабінету Міністрів України "До переліку визначних памя''ток історії та культури України" № 26401/12 від 30 грудня 1998 р.
Згідно з Указом Президента України від 11 лютого 1999 р. № 157/99 в межах Дрогобицького, Сколівського і Турківського районів Львівської області у басейнах р. Стрий та її притоки Опір на площі 35 684 га (з них 24 702 га у постійному користуванні парку, 10 982 га землі інших користувачів) був утворений Національний природний парк "Сколівські Бескиди". На території якого знаходиться заповiдник "Тустань". Парк дасть змогу зберегти ландшафти західної частини Українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення. Це резерват самобутньої незайманої природи, неповторної за своїми мальовничими краєвидами
Автор статті: Олег Микулич.
http://www.om.io.com.ua/
Більше інформації про Тустань
Сторінка автора статті
